Як захистити свої дані і не стати легкою здобиччю для віртуальних злочинців?

Під час війни зростає напруга і на кіберфронті. Найбільше "уваги" кіберзлочинці приділяють уряду, місцевим органам влади і сектору безпеки та оборони.

Дмитро Редчук, ІТ-директор Волз, поділився деталями про найбільшу в історії України DDoS-атаку на банки, яка і стала початком масштабної війни у кіберпросторі. Як розпізнати фішинг і не потрапити на гачок кіберзлочинців?

15 лютого два найбільших державних банки "Приватбанк" та "Ощадбанк", портал "Дія", сайти Міноборони та ЗСУ зазнали масованої DDoS-атаки. Так вкладники банків впродовж декількох годин не могли здійснити жодної операції. Боялися перспективи втратити свої кошти та персональні дані.

Втім, DDoS-атаку вдалося відбити. Для цього навмисно вимкнули низку сайтів, аби локалізувати кібератаку. За декілька годин банківська система вже відновила свою роботу. Зловмисники не досягли успіху і за озвученими оцінками фахівців витратили на цю "операцію" мільйони доларів.

Як захиститися від DDoS-атак? 

Захиститися від кібернападу такого формату можна у декілька способів. Увімкнути спеціальну систему моніторингу та фільтрів Website Application Firewall (WAF), яка виявить та заблокує мережеві атаки. 

Потурбуватися про надійний програмний захист, оновлення технічної бази та перенесення частини чи всіх серверів у "хмару". Приміром, використовувати послугу Cloudflare, яка допоможе приховати реальну IP-адресу компанії від мережі та працюватиме як Web Application Firewall. 

Стежити за трафіком, його піковими показниками. Мільйон нових користувачів за день — мрія, але вона може стати DDoS-атакою. З цим може допомогти система "Arbor Sightline". Вона активно відстежує атаки 3-4 рівня моделі OSI та буквально через 3 секунди вмикає захист від них.

Заблокувати країни, з яких найчастіше проводяться DDoS-атаки. Це Китай, Туреччина та росія. Остання чотири місяці веде кібервійну з Україною. А 90% хакерських угруповань рф належать до силових структур — ГРУ, ГШ, ФСБ.